гармонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гармонійний — [гармоун’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
гармонійний — (який звучить злагоджено), злагоджений, узгоджений, суголосний, милозвучний, доброзвучний, зграйний, ладний … Словник синонімів української мови
бігармонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гармонічний — а, е. 1) Стос. до гармонії (див. гармонія I 1)). •• Гармоні/чна рука/ муз. дидактичний метод демонстрування звукової системи, що став відомим на зламі 11 12 ст. Гармоні/чний мажо/р один з різновидів мажорного ладу, в якому VI ступінь знижений на… … Український тлумачний словник
гармонійність — ності, ж. Абстр. ім. до гармонійний. •• Гармоні/йність това/рної номенклату/ри ступінь близькості між товарами різних асортиментних груп з точки зору їх товарного використання … Український тлумачний словник
гармонійно — Присл. до гармонійний … Український тлумачний словник
ангармонійний — а, е. Не гармонійний … Український тлумачний словник
стрійний — а, е, розм. 1) Гарно одягнений, нарядний. || З гарними барвами, формами, з красивим пір ям, пухом і т. ін. (про природу, рослини, тварин тощо). 2) Злагоджений, гармонійний (про звуки) … Український тлумачний словник
негармонійний — а, е. Позбавлений гармонії … Український тлумачний словник